Спогади про літню практику з ботаніки

Студенти факультету агротехнологій і екології спеціальностей «Агрономія» та «Екологія» усвідомлюють важливість озброєння практичними навиками з ботаніки, адже висококваліфікований фахівець сільського господарства повинен вміти здійснювати геоботанічні описи рослинності різних екотопів, знати види рослин, оберігати і збагачувати рослинний світ.

Цього літа студенти разом із викладачем Галиною Антонівною Лисак досліджували стан дендропарку ЛНАУ, вивчали його вплив на формування мікроклімату території університету та розробили рекомендації щодо його покращення, а також здійснювали геоботанічний опис лісових, лучних, штучних фітоценозів.

Проте найбільше запам’яталася екскурсія у Ботанічний сад Львівського національного університету імені І. Франка. Ця установа виконує навчальну, науково-дослідну та природоохоронну функцію. У структуру ботанічного саду входять відділи природної трав'яної флори, дендрології, культурної флори та озеленення, тропічних і субтропічних рослин, фізіології та біохімії рослин. Всього колекція ботанічного саду налічує понад 5000 видів рослин. Хоча територія відносно невелика (16,5 га), захоплює естетичний вигляд відділів та ландшафтний дизайн.

У оранжереї ботанічного саду зростає понад 489 видів рослин. Унікальними серед них є колекції саговників, пальм, сукулентів, плющів, папоротей, орхідей, інших тропічних і субтропічних рослин. Екскурсію в оранжереях для студентів провела співробітник ботанічного саду Марія Іванівна Лишак.

Колекція Ботанічного саду налічує 64 види червонокнижних рослин, що включають 12 ендеміків і 17 реліктів, а також біля 20 видів «біблійних» рослин, серед яких Ісусове, Юдине, Адамове дерево (павлонія пухнаста) тощо. Окрім того, у ботанічному саду є плантації сільськогосподарських культур: зернових, пряних, олійних, текстильних. Також проводяться дослідження алелопатичного впливу клумбових рослин на городні, як один із способів захисту від шкідників.

Такі екскурсії запам’ятовуються назавжди і залишають міцні ботанічні та екологічні знання.


Відкрита виховна година «Екскурсія  пам’ятними історико-культурними місцями України»

Нещодавно у групі Еко-44 (куратор – Лисак Г.А) в музеї народної архітектури «Шевченківський гай» була проведена відкрита виховна година «Екскурсія пам’ятними історико-культурними місцями України».

Екскурсія проводилася з метою  навчити студентів розрізняти особливості культури і  побуту етнічних регіонів України: Лемківщини, Бойківщини, Закарпаття, Гуцульщини, Буковини, Поділля, Полісся. Під час заняття студенти навчилися  самостійно готувати презентації регіону і подали свої пропозиції щодо покращення облаштування музею та розрахували рекреаційне навантаження на його територію.  Виховна година завершилася виконанням гімну України.

Детальніше ТУТ


Зарваниця – духовна скарбниця виховання студентів ЛНАУ

Напередодні Великодніх свят кожна віруюча людина намагається проаналізувати своє християнське життя, свої вчинки. Виникає особлива потреба у виборі власної громадянської позиції у суспільстві. Наш життєвий устрій повинен докорінно змінитися. Ми усвідомлюємо, що повинні пройти важкий шлях очищення і у цьому випробуванні. Віра у Боже благословення України, наших родин повинна бути дуже міцною!

Джерелом духовного натхнення студенти та викладачі Львівського національного аграрного університету обрали святині Зарваниці. Невеличке подільське село (всього 300 жителів) стало об’єктом паломництва не тільки християн Західної України, але й цілого світу. Тут відбуваються літургії, які нараховують до 500000 вірян. А все розпочалося з появи у цих краях київського ченця-монаха. Він тікав від переслідувань татар. Знесилений, голодний монах опинився на узліссі Поділля. Щира довга молитва до Богородиці, поринула його у глибокий сон. У сні відкрилась перед ним надзвичайно гарна місцина, а в серпанку краєвидів стояла Матінка Божа. Коли він прокинувся, то побачив красу цієї місцини, а серед заквітчаної трави – джерело чистої води, у якому світилася ікона  Пресвятої Діви Марії з малим Ісусиком на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і помістив у ній ікону Богоматері. Підтвердженням цієї легенди є сучасна каплиця біля джерела, у якій сидить фігура ченця, що молиться за здійснення бажань кожного прихожанина. Наші студенти також взяли активну участь у написанні побажань.

У літописах заснування Зарваниці датується 1458 роком, коли один з власників села Роман Охоцький знайшов на його території речі скіфського воїна. У 1662-1688 рр. Зарваниця була знищена татарськими нападниками. Вони спалили церкву і монастир, але ікону вдалось врятувати. Її переховувала на горищі сім’я Юлії Монастирської до 1980 р.

Сучасна Зарваниця – це не лише село Теребовлянського району Тернопільської області, що розташоване на лівому березі річки Стрипа, але й великий духовний центр християн усього світу. Зараз на цьому місці споруджено комплекс церковних споруд із Собором Зарваницької Матері Божої, що належать Українській Греко-Католицькій Церкві.

Святинями Зарваниці є Чудотворна ікона Матері Божої, Розп’яття Ісуса Христа та мироточиві мощі. Зарваницька ікона – одна з найдавніших в Україні (ХІІІ ст.). Її коронація відбулася у 1867 році папою Пієм ІХ, тоді й Зарваниця отримала статус Місця відпустового. Сюди приходили люди з хворобами, різними проблемами і за посередництвом Образу та цілющої джерельної води позбавлялися недуг.

Наше паломництво розпочалося з місця знаходження Чудотворної ікони Матері Божої в старій Парафіяльній церкві Пресвятої Тройці та Покров Пресвятої Богородиці. Вражає розпис церкви та місцезнаходження Чудотворної ікони. Казання священика, сповідь, спільна молитва, прикладання до Образу, благословення мощівником зумовили бажання багатьох присутніх довше перебувати у цій святині.

Весняна сонячна погода підсилила радість нашого перебування на цій святій землі. Новозбудований храмовий комплекс, помітний завдяки високій дзвіниці, зустрів нас привітаннями ченця Надбрамної церкви Благовіщення. Надихнувшись святою водою цілющого джерела, ми пройшли Хресну дорогу. Особливі спогади пов’язані з дерев’яною церквою Різдва пресвятої Богородиці, яка розміщується на вершині Хресної дороги. Відчуття Божої благодаті та гордість за майстерність українських різьбярів наповнювали наші серця.

Погляд заворожує чотириярусна дзвіниця (висота із хрестом 75 м). Цю сакральну споруду створив тернопільський архітектор Михайлом Нетриб’як у співавторстві з Анатолієм Водоп’яном та Ігорем Гебурою. Їм вдалося гармонійно поєднати місцеві мальовничі пейзажі з величною мрією християн – прагненням до світла, до Бога.

В центрі майдану – архітектурна композиція, яку створили скульптори Олесь Маляр і Дмитро Пилипяк, архітектор Данило Чепіль. На висипаному пагорбку встановлено гранітний постамент, на якому – відкрита каплиця з стелою Богоматері. Стела виготовлена з дорогого карарського мармуру і повернута в бік Собору Зарваницької Божої Матері. Він збудований до 2000-ліття Різдва Христового біля цілющого джерела, на схилі гори. Висота – 28 м. 22 липня 2002 року собор був освячений главою Української греко-католицької церкви кардиналом Любомиром Гузаром. Кострукція церкви містить арочні вікна і створює світле відчуття Святості та Божої благодаті. Стіни розписані образами сучасних канонізованих святих: митрополит Андрей Шептицький, Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий, монахиня  Йосафата та багато інших.

Завершилось наше паломництво відвідуванням джерела святої Анни. Купіль Святої Анни в Зарваниці освятили в 2009 році. Унікальність води полягає у тому, що вона не замерзає і не нагрівається. Температура тут завжди стала: і влітку, і взимку – близько десяти градусів тепла. Проте лише одна людина змогла зануритись у святу купіль, переконано вірячи у цілющу властивість води.

Залишаючи Зарваницю, ми, сповнені Божої ласки, спішимо принести її у свої сім’ї, у свій навчальний заклад, щоб кожна людина хотіла жити у злагоді з собою та Божими законами. З наступаючим Великоднем!


Скачати ФОТОЗВІТ