Оголошення

07-09 червня 2017 року на кафедрі агрохімії та ґрунтознавства Львівського національного аграрного університету відбудеться Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Актуальні проблеми підвищення родючості ґрунтів та застосування агрохімічних засобів в агрофітоценозах», присвячена міжнародному дню агрохіміка.

Всіх бажаючих взяти участь у роботі конференції просимо заповнити заявку. Вимоги до оформлення матеріалів конференції і бланк заявки – у доданих файлах.

Інтернет конференція Львів.doc


18-19 лютого 2016 року була проведена Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Актуальні проблеми агрохімії та ґрунтознавства».

Робота конференції проходила за наступними тематичними напрямами:

1. Стан ґрунтів, їх використання, охорона і технології відтворення родючості.

2. Раціональні системи удобрення та використання засобів захисту рослин за вирощування с.-г. культур.

3. Екологічні проблеми використання агрохімічних засобів в агроценозах та шляхи їхнього вирішення.

Мета конференції полягала у проведенні наукових дискусій на міжнародному рівні з актуальних питань агрономічної науки, обміні науковими поглядами, ідеями, отриманими результатами досліджень, їхньою апробацією.

Для участі в роботі конференції були запрошені науковці вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ, докторанти, аспіранти, студенти, представники науково-виробничих структур. В роботі конференції взяли участь 93 учасники. Окрім учасників конференції з України (64) взяли участь науковці з Азербайджану (8), Республіки Беларусь (2), Республіки Молдова (1), КНР (1) та Росії (17).

За результатами роботи конференції підготовлено збірник матеріалів у електронному PDF-форматі на 400 сторінках з 51 науковими статтями, з них 14 – з-за кордону.

Збірник Інтернет-конференції 2016.pdf


Щорічно світова спільнота 17 червня відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та деградацією ґрунтів. У цей день  в Парижі була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням, яка набрала чинності 26 грудня 1996 р. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19 грудня 2007 р. № 62/195 було проголошено Декаду ООН щодо боротьби з опустелюванням (2010 – 2020 роки).


Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням не стосується процесу утворення чи розширення пустель як таких. Її метою є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників.

Саме тому, в 2002 р. Україна приєдналася до Конвенції (Закон від 4 липня 2002 р. № 61-IV).

11 червня 2015 року на кафедрі агрохімії та ґрунтознавства відбувся круглий стіл на тему: «Опустелювання та деградація: причини і наслідки», присвячений Всесвтньому дню боротьби з опустелюванням та деградацією ґрунтів

Учасниками круглого столу були не лише викладачі кафедри викладачі кафедри агрохімії та ґрунтознавства та студенти та науковці з Технологічно Природничого університету в м. Бидгощ.

Роботу круглого столу розпочав декан факультету агротехнологій і екології, д. с.-г. наук, професор кафедри агрохімії та ґрунтознавства В. І. Лопушняк. Він відмітив, що захист ґрунтів від процесів опустелювання і деградації – загальнодержавне завдання, результати якого значною мірою залежать від місцевих органів влади, регіональних структур в галузі охорони родючості ґрунтів, землевласників і землекористувачів. Професор Лопушняк В.І. наголосив, що в  зоні Західних областей України опустелення загрожує в менші мірі, ніж південним областям, проте основними деграційними процесами є водна ерозія, дегуміфікація і декальцинація, агрохімічне виснаження ґрунтів, ущільнення і деструктуризація.

З основною доповіддю виступила доцент Лагуш Н.І., яка окреслила проблеми опустелення ґрунтів в світовому масштабі і особливу увагу приділила на проблеми деградації ґрунтів нашої держави. Вона повідомила, що Україна зустріла загрозу опустелювання років 40 тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почала зникати флора і фауна, а відтак – виїхали люди. Зараз там пісок. Але найдивовижніше те, що мало хто з українців взагалі підозрює про наявність в країні пустелі, яку офіційно визнають найбільшою в Європі – Олешківські Піски (Херсонська обл.. Цюрюпінський р-н). Унікальність цих пісків і в тому, що вони рухомі. Для  того щоб зупинити збільшення площі пісків було висаджено більше 100 тисяч гектарів дерев. Тепер це – найбільший у світі рукотворний ліс.

Загроза опустелювання в Україні існує не лише в Херсонській області. Тенденцію засушення зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та на півдні Донецької області.

Д.габ., професор, декан факультету агротехнологій, УТП у м. Бидгощ Єва Спихай-Фабісіак ознайомила присутніх з проблемами деградації ґрунтового покриву Польщі та основними шляхами  запобігання цих процесів, які широко використовують  в їх країні і Євросоюзі.

За результатами роботи круглого столу учасниками було прийнято рішення щодо розширення спільних наукових досліджень з проблем деградації ґрунтового покриву і поширення інформації в наукових колах з цієї проблеми.



Тривалі польові дослідження в умовах стаціонарних дослідів є найбільш об’єктивним джерелом інформації під час вивчення закономірностей зміни  агрофізичних та агрохімічних властивостей ґрунтів під впливом внесення добрив та інших агрохімічних засобів.


З 1984 року на дослідній ділянці кафедри агрохімії та ґрунтознавства закладено  польовий стаціонарний дослід: «Розробити збалансовану за гумусом і поживними речовинами енергозберігаючу та екологічно чисту систему удобрення сільськогосподарських культур у плодозмінній сівозміні».

В досліді вивчають особливості росту, розвитку та формування врожаю культур сівозміни за різних рівнів удобрення, динаміку фізико-хімічних, агрофізичних та біологічних показників темно-сірого опідзоленого ґрунту залежно від тривалого застосування добрив у сівозміні, а також вплив різних норм і співвідношень органічних і мінеральних добрив на якість продукції вирощуваних культур в польовій сівозміні.

За результатами досліджень захищено три кандидатські та одна докторська дисертація, опубліковано 526 статей (з них 23 – за кордоном), 3 монографії, отримано 5 патентів.

З 2014 року дослід зареєстрований у Всеукраїнській мережі польових стаціонарних дослідів (Атестат Національної Академії аграрних наук  за № 85).



10 квітня в світлиці гуртожитку №6 пройшов тематичний вечір, присвячений світлій пам’яті головнокомандувача УПА, громадського діяча і патріота своєї держави Романа Шухевича. Ініціатором вечора пам’яті були викладачі кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії, наставники та студенти груп АГ-61, Аг-51, Аг- 42.


З презентаційною доповіддю: «Життєвий шлях Романа Шухевича» виступив студент групи Аг- 61 Роман Козачок. Він розповів про дитячі та студентські роки Шухевича, становлення його як патріота і військового діяча, та про останній бій легендарного командира.

Відтак студентам був представлений документальний фільм про буремні роки становлення Української повстанської армії, військове мистецтво Романа Шухевича та спогади бойових побратимів про свого легендарного командира. Ми зрозуміли, звідки народ України черпав сили та натхнення в теперішній  боротьбі з сучасним окупаційним режимом.

На закінчення вечора студентка групи Аг- 61 Олеся Шоцька прочитала вірша Д. Павличка «Пам’яті Р. Шухевича».

Ми впевнені, що народ, який має таких героїв, як Роман Шухевич чи герої «Небесної сотні», перемогти неможливо. Вони назавжди залишаються в нашій пам’яті. Студентство вдячне викладачам кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії за ще одну можливість пригадати своїх героїв.



9 квітня 2014 року на кафедрі ґрунтознавства, землеробства та агрохімії відбувся круглий стіл на тему: « Програма збереження родючості ґрунтів Львівської області на 2014–2020 роки: перспективи реалізації». Крім викладачів кафедри, учасниками круглого столу були: начальник відділу організації виробництва, маркетингу продукції та технічного забезпечення І. Т. Вус, директор Львівської філії державної установи «Держґрунтохорона» А. М. Демчишин, інженер-ґрунтознавець Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» А. М. Колодій, завідувач  лабораторією землеробства і відтворення родючості ґрунтів Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН О. Й. Качмар, викладачі кафедри ґрунтознавства, землеробства і агрохімії.

Роботу круглого столу розпочав проректор з наукової роботи, зав. кафедри ґрунтознавства, землеробства і агрохімії В. І. Лопушняк. Він відмітив, що збереження та відтворення родючості ґрунтів – загальнодержавне завдання, результати якого значною мірою залежать від місцевих органів влади, регіональних структур в галузі охорони родючості ґрунтів, землевласників і землекористувачів. Представники Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» А. М. Демчишин та А. М. Колодій доповіли присутнім про сучасний стан родючості ґрунтів Львівської області, окреслили основні проблеми і шляхи  відновлення та збереження  родючості ґрунтового покриву.

Від департаменту АПР Львівської ОДА І. Т. Вус наголосив, що ґрунти області  знаходяться у землекористуванні різних власників, що суттєво впливає на  реалізацію програми. Тому запропоновані заходи повинні бути реальними і працювати в сучасних економічних та господарських умовах. Землекористувачі як приватного сектору, так і великих агрохолдингів повинні отримати від запропонованих заходів економічну вигоду.

Учасники круглого столу, зокрема В. І. Лопушняк, З. М. Томашівський та А. М. Демчишин приділили значну увагу актуальній проблемі вапнування кислих ґрунтів, площі яких різко збільшуються.

Професор кафедри З. М. Томашівський наголосив, що необхідно в програму включити заходи щодо відновлення роботи меліоративних систем. Одним із вагомих заходів є введення короткоротаційних сівозмін із включенням в них бобових культур, що сприятимуть забезпеченню ґрунтів біологічним азотом і покращить їх екологічний стан. Такі сівозміни можна запровадити як у малих фермерських господарствах, так і у великих агрофірмах.

Старший науковий співробітник Інституту  сільського господарства Карпатського регіону НААН О. Є. Качмар відмітила три основні заходи, які необхідно реалізувати даною: вапнування, сидерацію та інформаційне забезпечення. До проведення даних заходів доцільно залучити засоби інформації.

За результатами роботи круглого столу учасники в ухвалі постановили ініціювати обговорення положень Програми безпосередньо із виробничниками, які будуть її реалізовувати. В Програмі також доцільно конкретизувати механізм запровадження заходів щодо підвищення родючості ґрунту і відповідальності землекористувачів за недотримання ґрунтоохоронного законодавства.



7 квітня Церква відзначає одне з найбільших свят у Літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням Християнське свято після Великодня і Різдва Христового.

В честь такого великого свята та з нагоди завершення навчання на бакалавраті студенти групи Аг-41, наставником якої є доцент кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії М. М. Вислободська, пожертвували храму Рівноапостольного Володимира Великого фелон, який перед Літургією освятив капелан о. Петро Верхоляк.

Після завершення Богослужіння о. Петро подякував студентам і викладачам кафедри за щирий дарунок та поблагословив студентів на добру життєву дорогу словами: «Добрі ваші наміри і вчинки залишаться як маленькі цеглинки у побудові нашої держави і Церкви, та будуть віддячені вам сторицею Божими ласками!»



 Ніколи ми не станем на коліна


На зло заклятих ворогів,

Усім покажемо, що ми – це Україна,

Країна процвітання, а не світових боргів!


 Подякуємо тим, хто в нас повірив,

Хто руку дав, щоб не спіткнутисьу пітьмі,

Та відсахнемо тих – хто камінь кинув,

Забувши ким і де вони були дітьми.


 Як бігали поліськими лісами,

Вдихали дух карпатських гір,

Як милувалися безмежними степами,

Як закохались у волинський бір.


 Наші поля колосяться хлібами,

З величною безмежністю морів,

Наші батьки трудилися віками,

Не для того, щоб бачить сльози матерів!!

1.04.2014 р.  Марія Августинович здобувач кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії


Доступ до необхідної інформації має вирішальне значення під час розвитку та функціонування будь-якої галузі науки чи виробництва.

14 березня 2014 року працівники наукової бібліотеки ЛНАУ провели день бібліотеки на кафедрі ґрунтознавства, землеробства та агрохімії. На цьому заході ми отримати детальну інформацію про можливості сучасних пошукових систем як вітчизняних, так і іноземних. Про особливості орієнтування у величезному обсязі джерел інформації, їх опрацюванні, доступу до електронних ресурсів інших наукових бібліотек і країн вичерпно розповіла директор наукової бібліотеки Л. А. Пинда.

Велику цікавість і захоплення викликала презентація рідкісних видань, які зберігаються в фондах наукової бібліотеки, зокрема наукові праці професорів – засновників агрономічної науки в Дублянах.

Студенти отримали детальну інформацію про надходження нових джерел навчальної і наукової літератури з дисциплін, які вивчаються на кафедрі. Отримана інформація і поради, як швидко і ефективно користуватися нею, допоможуть нам під час вивчення курсу дисциплін, написання курсових робіт та дипломного проектування.


5 грудня 2012 року на кафедрі ґрунтознавства, землеробства та агрохімії був проведений науково-практичний  семінар «Ґрунт – найбільше багатство держави», який  проводиться кафедрою щорічно і присвячений Всесвітньому дню ґрунту, що відзначається світовою спільнотою вже протягом 10 років у цей день.

Роботу семінару розпочав завідувач кафедри в. о. професора В.І.Лопушняк, який привітав учасників семінару з Всесвітнім  днем  ґрунту і побажав наукових  здобутків у галузі дослідження ґрунту, як основного засобу сільськогосподарського виробництва. Вів семінар професор  кафедри доктор с.- г. наук .  Томашівський З.М., який окреслив актуальність проблеми збереження та відтворення родючості ґрунтів, їх ефективного сільськогосподарського використання та роль навчальних закладів і наукових установ  у  формуванні екологічного світогляду і свідомості студентів та громадськості для збереження ґрунтового покриву.

На семінарі виступили студент IV курсу  Дубовий О.В.  з доповіддю «Ґрунт – найбільше багатство держави», який розкрив питання  розвитку землеробства в Україні   та  сучасні проблеми ґрунтового покриву.

Доцент кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Данилюк В.Б. презентував доповідь: «130 років генетичному ґрунтознавству», присвячену 130 - річчю виходу книги В.В.Докучаєва «Чорнозем руський»

Представник Волинської філії ДУ «Дергрунтохорона» Засекін Н.П.,  розповіла про вплив ферментованих добрив на агрохімічні властивості ґрунтів Полісся та перспективи застосування ферментованих добрив під час  вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції.

Августинович М.Б. ст.. викладач Міжнародного науково-технічного університету м. Луцька  в своїй доповіді дала агрохімічну оцінку застосування гумінових добрив і мікробіологічних препаратів під тритікале яре в умовах Західного Полісся України.

Головний інженер Львівської  гідрогеологічної меліоративної експедиції Грабовська С.П.  окреслила проблеми меліорації  перезволожених та кислих ґрунтів Львівської області в сучасних умовах.

В обговоренні тематики семінару взяли участь професор кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Томашівський З.М., викладачі кафедри, студенти.  Учасники семінару обговорили питання сучасного грунтово-екологічного стану ґрунтів Львівської та Волинської області, проблеми меліорації земель в умовах реформування земельних відносин, перспективи використання нетрадиційних видів добрив у сільському господарстві, зокрема ферментованих і гумінових добрив.

В результаті роботи семінару намічено шляхи подальшої співпраці між кафедрою ґрунтознавства, землеробства та агрохімії, ДУ « Волинська філія центр Держгрунтохорона» та  Інформаційно-дорадчим центром Львівської ГМЕ управління водних ресурсів України в напрямку збереження та ефективного сільськогосподарського використання ґрунтів.


Упродовж 18-21 вересня 2013 року на кафедрі ґрунтознавства, землеробства та агрохімії була проведена Міжнародна науково-практична конференція «СУЧАСНІ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА ЯК ОСНОВА СТІЙКОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ», присвячена 80-річчю з дня народження, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка академії наук вищої освіти України Томашівського Зенона Михайловича.

 Участь у конференції взяли представники з різних установ України та закордону. Зокрема, ННЦ «Інститут землеробства НААН» (д.с.-г.н., професор Слюсар І.Т.), ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (д.с.-г.н., професор Мірошниченко М.М., наук. спів. Сябрук О.П., аспіранти Савченко Ю.О., Ревтьє А.В., Голота Є.В., Шемет А.М.), Східноєвропейського національного університету ім. Л.  Українки (д.с.-г.н., професор Шевчук М.Й.), Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНУ (к.с.-г.н. Качмар О.Й., к.с.-г.н. Габриєль Г.Й., к.с.-г.н. Оліфір Ю.М., к.с.-г.н. Вавринович О.В.), Ніжегородскої ДСГА (д.с.-г.н., професор Тітова В.І.), Жешувського університету (д-р. Генсьор Я.), Інституту фізіології і генетики тварин, м. Прага (д-р. Мароунек М.), Поморського технологічного університету (д-р. Пілярчик Б.), Поліської дослідної станції ННЦ “Інституту ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського” (к.с.-г.н., директор Гаврилюк В.А., аспіранти Абрамович О.В., Повх О.В.), викладачі, аспіранти, студенти факультету агротехнологій і екології Львівського НАУ.

На конференції було заслухано 23 доповіді за такими напрямками:

1. Наукові основи раціонального обробітку ґрунту та використання добрив в інтенсивному землеробстві.

2. Агроекологічні аспекти сучасних систем землеробства у різних ґрунтово-кліматичних умовах.

3. Підвищення ефективності використання меліорованих земель.

Розпочав конференцію академік НААН України, ректор Львівського національного аграрного університету Снітинський В.В., який привітав ювіляра та учасників конференції і побажав плідної наукової роботи.

Проректор з наукової роботи, завідувач кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Лопушняк В.І. розповів про життєвий шлях професора, доктора с.-г. наук Томашівського З.М., його наукову та педагогічну діяльність, а також висвітлив вплив досліджень вченого на розвиток землеробства на теренах західної України.

У доповідях учасників були розглянуті особливості раціонального обробітку ґрунтів у сівозміні з врахуванням їх агрофізичних та агрохімічних властивостей, забур’яненості поля та біологічних особливостей  сільськогосподарських рослин. Обґрунтовано, що сучасний стан навколишнього середовища, реальний стан меліорованих мереж визначаються необхідністю комплексного використання осушувальних земель гумідної зони за якого слід враховувати не лише технологічні заходи вирощування культур, а й способи і напрямки задіяння органогенних ґрунтів. Показано, що лише в умовах комплексного диференційованого використання мінеральних, органічних добрив і хімічних меліорантів можливе створення високопродуктивних екологічно стійких агрофітоценозів, а також багато інших питань, які стосуються систем землеробства.


ЮВІЛЕЇ

ЗЕНОНУ МИХАЙЛОВИЧУ ТОМАШІВСЬКОМУ – 80 років

Виповнюється 80 років від дня народження Зенона Михайловича Томашівського, доктора сільськогосподарських наук, професора кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії, академіка Академії наук вищої освіти України.

Томашівський Зенон Михайлович народився 28 серпня 1933 року в с. Мацьковичах Перемишльського повіту в Польщі.

У 1956 році закінчив агрономічний факультет Львівського сільськогосподарського інституту. За фахом – вчений агроном. З цього року розпочав трудову діяльність агрономом колгоспу “Нове життя” Брюховицького району Львівської області. У 1957-1958 рр. працював вчителем біології і хімії Реклинецької СШ Великомостівського району Львівської області. У 1958-1960 рр. був інженером-агрономом ґрунтової експедиції при Львівському університеті ім. І.Франка, а 1960-1962 рр. – молодшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних районів УРСР. Упродовж 1962–1965 років навчався в аспірантурі цього ж інституту. У 1966 році успішно захистив кандидатську дисертацію на тему “Вапнування сірих опідзолених ґрунтів Львівщини” і отримав диплом кандидата сільськогосподарських наук.

З 1965 до 1971 року працює на посаді старшого наукового співробітника, згодом завідувачем лабораторії освоєння осушених земель (1971-1988 рр.), а з    1988 року – заступником директора з рослинництва зазначеного інституту.

Після захисту докторської дисертації на тему “Вапнування кислих ґрунтів в західних областях України” у 1988 році здобуває науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук.

У 1988 році перейшов на роботу до Львівського сільськогосподарського інституту в Дубляни.

У 1990 році отримує вчене звання професора, а у 1997 року обраний академіком Академії наук вищої школи України.

Протягом 1988-2007 рр. був завідувачем кафедри загального землеробства, а з 2007 року й досі працює на посаді професора кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Львівського національного аграрного універcитету.

Професор З.М.Томашівський зробив чимало для розвитку агрономічної науки і практики сільськогосподарського виробництва. Він є провідним ученим у галузі землеробства і агрохімії. Розробив комплекс заходів, що сприяють підвищенню родючості ґрунтів та були впроваджені в агровиробництво в ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу та інших регіонах України. Науковець теоретично обґрунтував і розробив агротехнічні й агромеліоративні заходи, що підвищують продуктивність староорних і осушених земель, які бідні на поживні речовини і мають підвищену ґрунтову кислотність.

На підставі результатів багаторічних досліджень, одержаних у довготривалих стаціонарних дослідах, вчений розробив енергоощадні технології обробітку ґрунту для вирощування сільськогосподарських культур, біологічну систему землеробства, наукові основи вапнування кислих ґрунтів західних областей України, розробив рекомендації щодо поліпшення органогенних і мінеральних меліорованих земель.

Професор Томашівський Зенон Михайлович є визнаним науковим авторитетом із меліоративного землеробства в Україні та Європі. Він неодноразово брав участь у підготовці та обговоренні конкретних урядових документів і довгострокових програм. Зокрема, був відповідальним за розробку і впровадження норм вапнування кислих ґрунтів України протягом 1980-1985 рр.

Зенон Михайлович велику увагу приділяє підвищенню кваліфікації підготовки молодих учених. Він є науковим керівником аспірантів і здобувачів з питань землеробства та агрохімії. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських і одну докторську дисертацію.

Упродовж 1989 – 1999 рр. був головою спеціалізованої вченої ради при Львівському державному аграрному університеті із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю “Агрохімія, рослинництво і кормо виробництво”. Він створив відому наукову школу з раціонального використання староорних і меліорованих земель. Здійснюючи педагогічну діяльність, професор З.М.Томашівський підготовив низку висококваліфікованих учених агрономів для агропромислового комплексу України.

Професор З.М.Томашівський опублікував понад 300 наукових праць, серед яких три монографії, підручник з меліоративного землеробства, чотири навчальні посібники із питань землеробства, два практикуми із землеробства і меліоративного землеробства, довідник з використання гербіцидів, понад 40 методичних рекомендацій для студентів денної і заочної форм навчання. Крім того, він є співавтором 15 рекомендацій для фахівців сільського господарства з питань використання добрив, вапнування, агромеліоративних заходів, запровадження науково обґрунтованих сівозмін, співавтор винаходу з ефективного використання вапнякових відходів Роздольського виробничого об’єднання “Сірка”.

Сердечно вітаємо ювіляра та бажаємо Зенону Михайловичу міцного здоров’я, нових творчих успіхів, плідної праці на благо України.

Многая Вам і благая літа!