4-6 квітня 2017 року на факультеті механіки та енергетики пройшла Звітна студентська наукова конференція за результатами  науково-дослідної роботи у 2016 році.

Основна тематика наукових доповідей студентів:

- Передпосівна обробка зерна електростатичним полем (доповідачі – О.Ю. Блашко, У.С. Федик, науковий керівник – д.ф.-м.н., проф. С.В. Мягкота);

- Вплив електролітичного наводнювання на структуру і властивості чистих металів (доповідач – Б. Нестер, науковий керівник – к.т.н., доц. Х.Б. Василів);

- Оцінка впливу глобальних кліматичних змін на вітрову енергетику в Україні (доповідач – В.В. Качуровська, науковий керівник  – д.ф.-м.н., доц. О.М. Бурнаєв).


Кафедра фізики ЛНАУ у співпраці з іншими працівниками факультету механіки та енергетики займається відновленням історичної спадщини вежового годинникарства України з 2000 року. Серед перших відновлених годинників були куранти старовинної Ратуші у Бучачі авторства Бернарда Меретина (котрий побудував також Собор Св.Юра у Львові). 29 серпня 2016 р., до 15-річчя з дня відновлення годинника, його автор, д.ф.-м.н., доцент Олексій Бурнаєв був запрошений прочитати лекцію у Бучацькому Арт- Дворі http://artdvir.org/ про свою 17-річну діяльність з відновлення історичної технічної спадщини України.

https://www.youtube.com/watch?v=TY9hWfDdQ4c&feature=youtu.be


Оголошення

Вивчення Опору матеріалів он-лайн (підручники, приклади розв’язування задач, відеолекції, відео лабораторних робіт, програмне забезпечення для інженерних розрахунків, європейські ресурси, цікаві матеріали з суміжних дисциплін)
https://plus.google.com/u/1/109724645195657631292/posts


1 Травня 2014 року працівники кафедри фізики та інженерної механіки Львівського національного аграрного університету к.ф.-м.н. О. Бурнаєв та к.т.н. С. Лопатка на практиці провели випробування методів промислового альпінізму для монтажу будівельних конструкцій. З використанням промислового альпіністського обладнання був проведений демонтаж муляжів межового годинника на костелі в м. Мостиська з метою звільнення місця для справжніх годинників, проведення обмірів і виготовлення проектної документації. Апробація методів промислового альпінізму успішно пройшла у 2002–2008 роках на численних об’єктах будівництва та реставрації України, серед яких ратуша в м. Івано-Франківську та Головне управління НБУ м. Києва. Проведені лабораторні випробування дозволили відбракувати наявні на ринку вироби незадовільної якості, оцінити міцність інших і за незначних матеріальних затрат провести численні безаварійні висотні монтажі в місцях з обмеженим доступом для людини і повною неможливістю застосування вантажопідіймальної техніки. Слід визнати можливим та економічно обґрунтованим застосування недорогого обладнання невідомих виробників за умови його попереднього всебічного випробування, зокрема в ідентичних умовах до реального монтажу з використанням габаритно-вагових макетів. Роботу промислових альпіністів слід вважати економічно доцільною навіть за умови високих питомих розцінок. При цьому необхідним вважається попереднє узгодження додаткових вимог замовника до техніки безпеки (незважаючи на їх традиційні протести), професійний розрахунок зусиль у вантажопідіймальних системах і поетапного фото-  і відеодокументування робіт щодо кріплення, електромонтажу, гідроізоляції тощо у недоступних для безпосереднього контролю замовника місцях.


Кафедра фізики та інженерної механіки висловлює щиру вдячність студентам-будівельникам та архітекторам ЛНАУ, а також зав. лабораторії В. М. Ціцькому, які брали участь у випробуваннях.

Більш детально ТУТ


Новини метеорологічної станції Львівського національного аграрного університету

Порівняльні  характеристики  середньодекадної  температури  повітря  в  градусах С ° спостереженої температури повітря  С ° за 2013  рік  із  багаторічною  температурою  повітря  С °, а  також опадів.

 Графічне порівняння температури повітря

Графічне порівняння опадів


Львівський квітковий годинник внесено до спадщини світового годинникарства

Львівський квітковий годинник, відновлений ще у 2010 році Олексієм Бурнаєвим та квітковою компанією Плантпол, внесено20 листопада (після трирічного "тестування", якого не пройшов жоден інший квітковий годинник країн СНД)до спадщини світового годинникарства. Це єдиний у світі всесезонний годинник, що працює також взимку і сам зчищає з себе стрілками сніг.

Про нього двічі з захопленням писала швейцарська газета «Трібюн де Женев», а швейцарців, погодьтесь, здивувати годинником важко.

Журналісти Женеви, мотивуючи тим, що їх квітковий годинник «має сестру в Україні» (слово «годинник» у них жіночого роду) навіть пропонували своєму меру підписати «братерство» зі Львовом, від чого останній відмовився, пояснюючи це тим, що «на світі є забагато міст, які хотіли б мати з Женевою партнерство».

Повідомлення про внесення годинника до світової спадщини та фотозвіт про його виробництво і зміну вигляду протягом останніх років було виставлено на технічному форумі швейцарських годинникарів.


Встановлено ювілейний 55-й вежовий годинник
Напередодні свята Покрови завершено проект встановлення вежового годинника на новозбудовану дзвіницю греко-католицького храму Прсв.Богородиці  у селі Переможному, за 50 кілометрів від Львова. У проект увійшли односторонній вежовий годинник із внутрішньою підсвіткою, керованою за астрономічною формулою сходу-заходу Сонця по даті, кріпленням циферблату з потрійним резурвуванням, автоматичним механізмом, незалежним від перебоїв електропостачання, та електронною дзвіницею, що відтворює за відсутності справжніх дзвонів  (а для маленького села це непомірні витрати) 20 найнеобхідніших церковних мелодій - дзвони на утреню, вечірню, Водохрещу, Благовіст, Достойно Єсть, до шлюбу, похоронні тощо. Специфікою є можливість керування дзвонами дистанційним пультом на віддалі до 1 кілометра від церкви, синхронізація виконання дзвонів з літургією за відсутності дзвонаря.
Цей годинник можна вважати вже рутинним проектом кафедри фізики та інженерної механіки, адже від 2001 року, коли перший повноцінний 4-сторонній годинник з дзвонами "на голому місці", на розгромленій вежі ратуші в Болехові замовив колишній випускник-енергетик факультету механізації  нашого університету, а на той час - мер міста, Володимир Стебницький http://uk.wikipedia.org/wiki/Болехівська_ратуша , їх вже спроектовано, виготовлено і змонтовано більше за п"ять десятків.
Завданнями, пов'язаними з комплексною проблемою автоматичного функціонування вежового годинника з курантами, займались у різні роки викладачі факультетів механізації та будівництва: Кулинич І.Я., Баранович С.М., Коненко І.Є. - проектуванням механізмів, Серветник С.М. пропонував своє бачення дизайну, Хлистун Б.Т. – технологічним втіленням креслень, Дмитрів В.Т. – розробкою мікропроцесорних систем ходу, Сиротюк В.М. – систем живлення; Ціцький В.М. – випробуванням  механізмів, Токарський Ю.М. – архівним пошуком стародавніх годинників Львівщини, аспірант Лопатка С.С. та студент Рогульський С. – кліматичними навантаженнями на вежі. Багато викладачів допомогли порадою, інструментом,  обладнанням, виробничі майстерні університету – верстатами і фахівцями. Не одне покоління студентів-архітекторів пробували свої сили в ескізах чи макетах циферблатів годинників, у тому числі французькі студенти – стажисти університету.
Новим напрямком розвитку стало виробництво жакмарів - рухомих фігур біля годинників, деякі з них внесені до спадщини світового годинникарства ( http://patrimoine-horloge.fr/jac-nobilis.html http://patrimoine-horloge.fr/mec-lviv.html) .

Стажування на найбільшому карильйоні Європи

Понад 10 років кафедра фізики ЛНАУ займається рідкісним видом діяльності, пов’язаним з реставрацією історичної спадщини – вежовим годинникарством і дзвонарством. Цього літа досвід працівників поповнився новим стажуванням – ливарня Паккард за рекомендацією Торгової палати Парижу запросила нас до Франції.

У французькому місті Шамбері, у передгір’ї Альп недалеко від Женеви, розташований найбільший у Європі карильйон – набір настроєних по нотах дзвонів з ручним приводом. Кошти на нього зібрала місцева Комерційна Палата, і на кожному дзвоні є напис, від кого він – «від пекарів», «від молочників і сироварів» тощо. Виготовлений 20 років тому на заміну старому, меншому і недосконалому за конструкцією і звучанням, він складається з 60-ти дзвонів, найважчий з яких важить понад 8 тон.

Делегація з України складалась з професора музики Георгія Черненка, відомого створенням карильйону Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві (52 дзвони), та доцента кафедри фізики та інженерної механіки ЛНАУ Олексія Бурнаєва, на рахунку якого виготовлення 54 вежових годинників та 3 автоматичних карильонів (найбільший з 11 дзвонів ливарні Анісімова у Сімферополі).

Оскільки візит був приурочений до відливання чотирьох нових дзвонів для університету в США, перший день візиту припав на ознайомлення з практикою виготовлення, декорування і настроювання дзвонів не лише на певну ноту, але і регулювання звучання перших п'яти обертонів, що дозволяє дзвонам не лише звучати гарно кожному окремо, але і вливатись в мелодію з іншими. Такі дзвони грають навіть разом з симфонічним оркестром. Поки що подібна якість абсолютно недосяжна для жодного з виробників дзвонів в Україні, оскільки династія Паккард відливає дзвони з 1767 року, а в нас комуністичний режим традиції годинникарства і дзвонарства знищив.

Наступного дня, на День нашої Конституції, місто Шамбері почуло гімн України, «Боже Великий єдиний» та багато інших знакових українських мелодій у виконанні професора Георгія Черненка), що визнав цей найбільший у Європі інструмент за якістю звучання найкращим у світі. Після нього місцевий карильйоніст  з полегшенням дав короткий концерт, оскільки на початку подумав, що Георгій Черненко – новий дзвонар, якого привели йому, пенсіонеру, на заміну. Також інші учасники візиту отримали нагоду пограти на навчальному карильйоні фірми Паккард, що при повній подібності клавіатури до справжньої як за розмірами, так і за статичними і динамічними зусиллями лише імітує звучання дзвонів у кімнаті і не звучить на все місто.

Зрозуміло, що візит не обійшовся без французького вина і кухні. Делегація повернулась в Україну переповнена вражень і нових унікальних знань.


Механіка шоколаду

Дізнавшись про спеціалізацію кафедри фізики та інженерної механіки ЛНАУ у створенні межових годинників та курантів і розшукавши розробника львівського квіткового годинника, фірма Світоч звернулась з проханням виготовлення механізму для шоколадної повнорозмірної копії квіткового годинника – а це 4х4 метри.

Проте у них своє відчуття часу, і з проханням вони звернулись всього за два тижні до 6-го Національного свята шоколаду. За такий короткий час годинники не робляться, тому виходом із ситуації було виготовлення сонячного годинника з шоколаду. Але, оскільки годинник призначений для експонування в приміщенні, а у Львові завжди бракує сонячного світла, на кафедрі було виготовлено електричний аналог Сонця, що з точністю повторює його добовий шлях по небу, і відкидає тінь шоколадного гномона точно на потрібну годину. Ця робота зайняла рівно 3 доби (і 13 років попереднього досвіду) і привернула увагу кількох тисяч відвідувачів свята, що не тільки радо фотографувались поряд, але і надкусили годинник.