Наукова школа земельного кадастру

Велика роль у заснуванні і подальшому становленні наукової школи земельного кадастру належить її фундатору, першому завідувачу кафедри земельного кадастру професору Т.П. Магазинщикову. Його зусиллями створена відома в Україні та за її межами наукова школа, основними напрямками дослідження якої стали теоретичні та практичні питання ведення державного земельного кадастру. Саме під його керівництвом були захищені кандидатські дисертації Гнатковича Д.І., Гуцуляка Г.Д., Абрамовича М.Ф., Возняка Р.П., Третяка А.М., Гулька Р.Й.

З 1986 до 2001 року наукову школу очолював Дмитро Іванович Гнаткович – доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук. У цей період були захищені кандидатські дисертації Залуцького І.Р., Ступеня М.Г., Сохнича А.Я., Коваліва О.І., Кудли Н.Є., Шворака А.М.

З 2001 року наукову школу очолює доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук Михайло Григорович Ступень. Основні наукові здобутки цього періоду знайшли відображення в докторській дисертації Ступеня М.Г. та кандидатських дисертаціях Курильціва Р.М., Малащук О.С., Мовчан Т.Є., Радомського С.С., Бочко О.І., Бриндзі Г.З., Малахової С.О., Музики Н.М.

З перших років існування школи тут розгорнулися наукові дослідження, які стосуються таких трьох основних проблем:

1) розробка теоретичних положень державного земельного кадастру;

2) методи ведення державного земельного кадастру;

3) обґрунтування способів практичного застосування даних земельного кадастру для організації раціонального використання й охорони земель.

Щодо теоретичних положень державного земельного кадастру, то у наукових працях викладачів сформульовані поняття, зміст, об'єкти, предмет державного земельного кадастру, які певною мірою знайшли відображення у законодавчих документах України.

Для організації практичного ведення державного земельного кадастру працівники школи виконали значні обсяги земельно-кадастрових робіт на території західних областей України, що дало змогу розробити рекомендації щодо реєстрації землекористувань, кількісного обліку земель, бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель.

Найбільшу частку науково-дослідної тематики кафедри становлять дослідження щодо обґрунтування способів практичного застосування даних земельного кадастру з метою організації раціонального використання та охорони земель. Ці дослідження ведуться у різноманітних напрямах. Науково-методичні положення розробки покладені в основу розробки схем прогнозування використання земельних ресурсів усієї країни.

Упродовж 2006–2011 рр. школа земельного кадастру працювала над госпдоговірною та держбюджетною тематикою на тему: «Розробка і вдосконалення державного земельного кадастру як основи кадастру нерухомості». За результатами даної наукової роботи була опублікована колективна монографія на тему «Земельний кадастр – основа регулювання земельних відносин», а також видано підручники: «Земельний кадастр», «Організація і управління землевпорядним виробництвом».

З 2012 року школа земельного кадастру працює над госпдоговірною та держбюджетною тематикою на тему: «Розробка науково-методичних засад формування організаційних, економічних, інформаційних механізмів регулювання земельних відносин на регіональному рівні».

Серед перспективних напрямів наукових досліджень основними є визначення напрямів перетворення державного земельного кадастру в державний кадастр нерухомості, розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення державного земельного кадастру і системи державної реєстрації, вдосконалення методик оцінки об’єктів нерухомості та використання цих даних для регулювання земельних відносин, покращення системи інформаційного забезпечення здійснення земельної реформи в Україні.

За результатами науково-дослідної роботи у 2006–2011 рр. співробітники школи видали 6 наукових монографії, 230 наукових статей та 10 рекомендацій виробництву. Працюють 3 студентських наукових гуртки школи, в яких займаються науково-дослідною роботою близько 100 студентів.

Наукові здобутки школи впроваджуються в системі органів Держкомагенства та проектних інститутах землеустрою.