Історія кафедри

Кафедра плодоовочівництва одна з найстарших у Львівському національному аграрному університеті. Вона започаткована ще в 1856 році, коли в Дублянах було створено сільськогосподарську школу, в якій однією з головних дисциплін був курс городництва, що обіймав садівництво та овочівництво.

Кафедра плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва у струк­турі Львівського державного сільськогосподарського інституту а згодом і Львівського національного аграрного університету функціонує з 1946 року. До цього вона була підрозділом „Садівництва і овочівництва”  і очолював її з 19920 по 1937 рік Казімєж Бжезінський відомий на той час фахівець і педагог.

Завідувачем кафедри протя­гом 1946-1950 pp. була досвідчений овочівник-практик і педагог, старший викладач Анастасія  Олександрівна Мудракова. Протягом 1947-1949 pp. на кафедрі велася науково-дослідна робота щодо всебічного вивчення технологій вирощування овочевих, плодово-ягідних культур та винограду, які найбільш придатні до умов західних областей України. Починаючи з 1952-1953 pp., на ка­федрі розпочато закладання дослідних садів і ягідників. У 1960-1961 pp. закладено сад волоського горіха на площі 1,5 га, що нараховував 20 найбільш перспективних форм, а також виробничу плантацію кращих сортів чорної смородини на площі 3 га.

З 1950 по 19677 рр. завідувачем кафедри працював кандидат біологічних наук, доцент Григорій Антонович Шуруба (1954-1963 pp.), який понад 9 років одночасно працював і проректором інституту з наукової роботи. Ним опубліковано понад 50 наукових праць з питань плодівництва та видано одну монографію “Внекорневое питание плодовых и ягодных куль­тур микроэлементами” (1985 р.). У 1963 році закладено сливовий сад площею 4 га для вивчення районованих та нових перспективних сортів слив, що були зібрані з різних регіонів. У науковій тематиці 1964-1972 pp. провідними були питання з позакореневого підживлення мікроелементами кісточкових, зерняткових і ягідних куль­тур. Протягом 1965-1966 pp. на площі 5 га закладе­но яблуневий сад. У ньому вивчали сорти різних строків достигання, щеплених на різних підщепах, та формування крони типу „нова пальмета". У 1968-1969 pp. було закладено дослідну ділянку площею 2 га з сортовивчення та позакореневого підживлення чорної смородини.

З 1977 по 1990 р. кафедру очолювала кандидат с.-г. наук, доцент Ганна Іванівна Ращинська, тема кандидатської дисертації: „Особливості вирощування підщеп у маточнику в умовах західних облас­тей України". 3 1970 по 1976 pp. доцент Г. I. Ращинська працю­вала деканом агрономічного факультету. У ці роки вона вела науково-дослідну роботу з сортовивчення зерняткових, кісточкових і ягідних культур. За успішну роботу нагороджена знаком „За отличные успехи в работе в области высшего образования".

3 1990 по 1995 pp. кафедру плодоовочівництва, технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції очолювала кандидат с.-г. наук, доцент Mарія Iванівна Аверкович. Темою дисертаційних досліджень якої була: “Продуктивність і якість ягід чорної смородини залежно від сорту і позакореневого підживлення мікроелементами в умовах Західного Лісостепу України”. Також нею проводилось вивчення сортів малини вітчизняної і зарубіжної селекції.

З 1995 року по 2001 рік кафедру очолював доктор с.-г. наук професор, лауреат премії імені Л. П. Симиренка Національної академії наук України Іван Петрович Гулько. Він у 1994 році захистив докторську дисертацію на тему: “Клонові підщепи яблуні в інтенсифікації садівництва Лісостепу України”, у 1997 році йому присвоєно вчене звання професора. Завдяки активній діяльності кафедри в області створено асоціацію „Львівсад”, головою якого було обрано професора Гулька І.П. У 2001 році за значний вклад у розвиток садівництва нагороджений “Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України”.

З 2002 по 2009 рр. кафедру очолювала досвідчений науковець і педагог, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Валентина Іванівна Гулько. Захистила кандидатську дисертацію на тему: «Вплив клонових підщеп на ріст і плодоношення яблуні в умовах центрального Лісостепу України» у 1986 році. Тематика наукових досліджень «Удосконалення технологічних моделей вирощування плодових і ягідних культур на основі створення швидкоплідних і високопродуктивних насаджень в умовах Західного Лісостепу України, з 1995 року.

З 2009 року кафедру очолює кандидат сільськогосподарських наук, доцент Богдан Іванович Гулько. Кандидатську дисертацію на тему „Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах західного Лісостепу України” захистив у Національному аграрному університеті (м. Київ) у 2003 році. Довгострокові стажування проходив у компанії Telcor&Twin Investment BC 303 Orchards, Канада; Пенсильванському державному університеті, США; Берлінському державному університеті ім. Гумбольта, Німеччина; Гентському державному університеті, Бельгія.

Склад кафедри

Гулько Іван Петрович - доктор с.-г. наук, професор

Стефанюк Світлана Василівна - доцент

Навчальний процес

Кафедра плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва є випускною кафедрою спеціальності „Плодоовочівництво і виноградарство” і має акредитацію на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаціних рівнів „Бакалавр”, „Спеціаліст” і „Магістр” до 2017 року.

Викладачами кафедри щорічно читається 37 навчальних дисциплін на денній та заочній формах навчання факультету агротехнологій та екології і економічного факультету. Основними з них є: плодівництво, овочівництво, виноградарство, декоративне садівництво, технологія зберігання і переробки продукції рослинництва, розсадництво, інтенсивне садівництво, прогресивні технології у садівництві і овочівництві, грибівництво, овочівництво закритого грунту, стандартизація, помологія, розмноження декоративних культур, біохімія плодів, овочів і винограду, селекція і насінництво плодових і овочевих культур та ряд інших.

Кафедра активно співпрацює з Інститутом  післядипломного навчання та відокремленими структурними підрозділами університету, приймає активну участь у перепідготовці фахівців і на курсах підвищення кваліфікації.

Студенти спеціальності «Плодоовочівництво і виноградарство» щорічно приймають участь у фахових олімпіадах, національних конкурсах наукових та дипломних робіт, де завдяки ґрунтовній фаховій теоретичній і практичній підготовці займають призові місця.

При кафедрі працюють два наукові гуртки „Плодівник” і „Овочівник” в яких додатково опановують особливості майбутнього фаху близько 50 студентів у кожному. За результатами своєї наукової роботи студенти щорічно приймають участь у міжнародних студентських конференціях і публікують статті у її матеріалах.

Високий рівень викладання навчальних дисциплін та належний стан навчально-методичної роботи забезпечується відкритим навчальним процесом, взаємовідвідуванням лекцій, лабораторних і практичних занять, захистом курсових робіт (проектів), звітів за навчальну і виробничу практику перед комісією, вивченням та запровадженням передового досвіду організації навчання за кредитно-модульною системою згідно вимог Болонського процесу. Для викладання спеціальних дисциплін використовуються найсучасніші технічні засоби.

На кафедрі створені навчально-методичні комплекси з усіх дисциплін, що включають типову програму, робочу програму, методичні рекомендації для проведення лабораторних і практичних занять, курсових робіт (проектів), питання для самоконтролю, тести з окремих тем і модулів, контрольні питання для проведення підсумкового модульного контролю та ректорських контрольних робіт.

Робочі програми усіх дисциплін щорічно поновлюються і погоджуються в навчальній частині та затверджуються першим проректором університету.

Усі викладачі кафедри здійснюють керівництво дипломними роботами. Щорічно державна екзаменаційна комісія рекомендує для впровадження у виробництво 7-10 дипломних робіт, 2-3 випускники кафедри рекомендуються для продовження навчання в аспірантурі.

Науково-дослідна робота

Дослідне поле кафедри має площу 24,8 га, де про­водяться наукові дослідження за темою: „Удосконалення технологій вирощування плодових, ягідних та овочевих культур".

Дослідне поле кафедри плодоовочівництва за останні роки стало навчальною аудиторією під відкритим небом для студентів, фермерів, що займаються садівництвом, овочівництвом, садівників-любителів. Щорічно закладаються нові дослідні ділянки, розсадники, проводяться практичні заняття курсів підвищення кваліфікації спеціалістів.

Тематика наукових досліджень з плодівництва на кафедрі пов’язана з удосконаленням сучасних технологій вирощування плодових, ягідних культур  і їх садивного матеріалу, що є складовою науково-дослідної роботи 0111U001253 „Розробка науково-обгрунтованих систем управління продуктивним потенціалом виробництва продукції рослинництва, ведення землеробства на основі екологостабілізуючих заходів з охорони грунтів в агрокліматичних зонах західного регіону України”.

Починаючи з 1995 р. у Львівському НАУ проводяться дослідженя з вивчення клонових підщеп яблуні в маточнику, розсаднику та саду. Так, у маточнику вивчено біологічно-господарські характеристики понад 50 форм найперспективніших клонових підщеп, проведено їх класифікацію.

Триває робота з удосконалення способів розмноження районованих та перспективних клонових підщеп яблуні, груші та кісточкових культур різної сили росту у  маточнику.

Понад 30 перспективних форм клонових підщеп щорічно випробовуються в розсаднику з новими стійкими та імунними до парші сортами яблуні: Аріва, Топаз, Райка, Голд Раш, Голд Стар, Флоріна, Фрідом, Редкрофт, Пінова, Вітос та ін. У саду вивчаються 15 сортів яблуні на 18 клонових підщепах. Досліджуються показники росту, розвитку та плодоношення дерев. Також ведеться робота з сортовивчення кісточкових культур.

На кафедрі тривають  дослідження з колекційними насадженнями суниці. На даний час в колекції налічується 36 сор-тів суниці, в тому числі 5 сортiв “нейтрального дня”. Закладено польовий дослід по сортовивченню суниці.

З 1997 р. ведеться дослідження накопичення та перерозподілу пектинових речовин за стадіями стиглості плодів суниці та впливу кількості пектинових речовин на міцність плодів суниці та транспортабельність продукції. Оскільки суниця належить до нележкої продукції - проводиться комплексна технологічна оцінка сортів суниці.

Тривають дослідження по сортовивченню сортів смородини та порічок. Колекція смородини налічує 12 нових сортів.

Науково-дослідна робота з овочівництва має на меті розроблення енергоощадних та екологічно безпечних технологій вирощування овочевих культур на продовольчі та насіннєві цілі: біологічна і господарська оцінка сортів і гібридів коренеплідної селери вітчизняної та зарубіжної селекції; вивчення впливу нових органічних і мінеральних добрив, регуляторів росту, гербіцидів на продуктивність коренеплідної селери; вивчення впливу системи удобрення, регуляторів росту та гербіцидів на продуктивність пастернаку; розробка технології вирощування насіння пастернаку та інших малопоширених овочевих культур; розробка технології вирощування китайської редьки Лобо, адаптованої до умов Західного регіону України; вивчення технологічних властивостей сортів моркви і буряку столового, придатних для машинного збирання і сортування; дослідження продуктивності та лежкості різних видів капуст залежно від сорту (гібриду), системи удобрення, регуляторів росту; вивчення придатності різних сортів білоголової та брюссельської капусти до переробки; підбір сортів і гібридів спаржевої квасолі, салату латук для вирощування в умовах Західного регіону України.

В умовах достатнього зволоження розроблена  енергоощадна технологія вирощування селери коренеплідної, яка дає змогу одержати урожайність 65-70 т/га товарної продукції високої якості. Підібрано високоврожайні сорти і гібриди селери коренеплідної та  енергоощадна екологічно безпечна технологія вирощування моркви гребеневим способом, яка враховує біологічні особливості культури, систему удобрення, використання регуляторів росту та високоефективні сорти і гібриди, що дає змогу одержати врожайність від 80-110 т/га, а вихід стандартної продукції підвищити до 89-93%.

Співробітниками кафедри на чолі з доцентом Ліщак Л.П. зібрано колекцію понад 300 сортів і екоформ часнику, яка має статус національного надбання і є базовим генофондом для подальшої селекційної роботи в результаті якої вже виведено два нові сорти часнику стрілкуючого Спас та нестрілкуючого Лідер.

Колектив кафедри постійно веде активну роботу з впровадження отриманих результатів досліджень через засоби масової інформації, періодичні видання, телебачення, щорічно представляє свої здобутки на державних та міжнародних виставках.

Міжнародна співпраця

Науково-педагогічні працівники кафедри підтримують тісні зв’язки не тільки з провідними науковцями і викладачами аграрних вищих навчальних закладів України, а й з країн близького зарубіжжя (Польща, Німечічина, Бельгія, Туреччина, Росія, Білорусь) та заокеанськими партнерами (США, Канада). Результатами міжнародної діяльності викладачів кафедри є участь у міжнародних виставках, конференціях і семінарах, публікації наукових статей з актуальної проблематики в зарубіжних виданнях, виконання спільних міжнародних проектів. В результаті такої співпраці, спільно німецькими і бельгійськими колегами, у 2009 році видано навчальний посібник для студентів ОКР „Магістр” „Scientific communication and e-learning”.

За період 2000-2010 рр. співробітники кафедри приймали участь у міжнародних проектах:

- IAESTE ”High density orchards management: Principles and Practices”, Канада, 2001 р.;

- “Horticulture: Production, Processing and Marketing” Centre for International Agricultural Developement Cooperation “Cinadco”, Ізраїль, 2004 р;

- Faculty Developement Program, PennState, США, 2005 р.;

- Tempus Tacis JEP 27136-2006 “Implementation of basic and advanced scientific methodologies in agricultural Master and Ph.D curricula”, Німеччина, Бельгія, 2008 р.

Філії кафедри

З метою підвищення якості підготовки фахівців та удосконалення їх практичної підготовки, студенти факультету агротехнологій і екології мають змогу проводити практичні роботи у філіалах кафедри: Навчально-науково дослідному центрі Львівського НАУ, Дослідній станції садівництва НААН України, ВАТ арофірмі „Провесінь”, фермерських господарствах „Первоцвіт”, „Флоріна”.

Контакти:

80381, Кафедра плодоовочівництва і ТЗППР, Львівський НАУ,

вул. В. Великого 1, м. Дубляни,  Жовківського р-ну, Львівської обл.

Тел.:  +38 (032) 224-29-40;  lnau.lviv.ua