Новини метеорологічної станції Львівського національного аграрного університету

Порівняльні  характеристики  середньодекадної  температури  повітря  в  градусах С ° спостереженої температури повітря  С ° за 2013  рік  із  багаторічною  температурою  повітря  С °, а  також опадів.

 Графічне порівняння температури повітря

Графічне порівняння опадів


Львівський квітковий годинник внесено до спадщини світового годинникарства

Львівський квітковий годинник, відновлений ще у 2010 році Олексієм Бурнаєвим та квітковою компанією Плантпол, внесено20 листопада (після трирічного "тестування", якого не пройшов жоден інший квітковий годинник країн СНД)до спадщини світового годинникарства. Це єдиний у світі всесезонний годинник, що працює також взимку і сам зчищає з себе стрілками сніг.

Про нього двічі з захопленням писала швейцарська газета «Трібюн де Женев», а швейцарців, погодьтесь, здивувати годинником важко.

Журналісти Женеви, мотивуючи тим, що їх квітковий годинник «має сестру в Україні» (слово «годинник» у них жіночого роду) навіть пропонували своєму меру підписати «братерство» зі Львовом, від чого останній відмовився, пояснюючи це тим, що «на світі є забагато міст, які хотіли б мати з Женевою партнерство».

Повідомлення про внесення годинника до світової спадщини та фотозвіт про його виробництво і зміну вигляду протягом останніх років було виставлено на технічному форумі швейцарських годинникарів.


Встановлено ювілейний 55-й вежовий годинник
Напередодні свята Покрови завершено проект встановлення вежового годинника на новозбудовану дзвіницю греко-католицького храму Прсв.Богородиці  у селі Переможному, за 50 кілометрів від Львова. У проект увійшли односторонній вежовий годинник із внутрішньою підсвіткою, керованою за астрономічною формулою сходу-заходу Сонця по даті, кріпленням циферблату з потрійним резурвуванням, автоматичним механізмом, незалежним від перебоїв електропостачання, та електронною дзвіницею, що відтворює за відсутності справжніх дзвонів  (а для маленького села це непомірні витрати) 20 найнеобхідніших церковних мелодій - дзвони на утреню, вечірню, Водохрещу, Благовіст, Достойно Єсть, до шлюбу, похоронні тощо. Специфікою є можливість керування дзвонами дистанційним пультом на віддалі до 1 кілометра від церкви, синхронізація виконання дзвонів з літургією за відсутності дзвонаря.
Цей годинник можна вважати вже рутинним проектом кафедри фізики та інженерної механіки, адже від 2001 року, коли перший повноцінний 4-сторонній годинник з дзвонами "на голому місці", на розгромленій вежі ратуші в Болехові замовив колишній випускник-енергетик факультету механізації  нашого університету, а на той час - мер міста, Володимир Стебницький , їх вже спроектовано, виготовлено і змонтовано більше за п"ять десятків.
Завданнями, пов'язаними з комплексною проблемою автоматичного функціонування вежового годинника з курантами, займались у різні роки викладачі факультетів механізації та будівництва: Кулинич І.Я., Баранович С.М., Коненко І.Є. - проектуванням механізмів, Серветник С.М. пропонував своє бачення дизайну, Хлистун Б.Т. – технологічним втіленням креслень, Дмитрів В.Т. – розробкою мікропроцесорних систем ходу, Сиротюк В.М. – систем живлення; Ціцький В.М. – випробуванням  механізмів, Токарський Ю.М. – архівним пошуком стародавніх годинників Львівщини, аспірант Лопатка С.С. та студент Рогульський С. – кліматичними навантаженнями на вежі. Багато викладачів допомогли порадою, інструментом,  обладнанням, виробничі майстерні університету – верстатами і фахівцями. Не одне покоління студентів-архітекторів пробували свої сили в ескізах чи макетах циферблатів годинників, у тому числі французькі студенти – стажисти університету.
Новим напрямком розвитку стало виробництво жакмарів - рухомих фігур біля годинників, деякі з них внесені до спадщини світового годинникарства ( ) .

Стажування на найбільшому карильйоні Європи

Понад 10 років кафедра фізики ЛНАУ займається рідкісним видом діяльності, пов’язаним з реставрацією історичної спадщини – вежовим годинникарством і дзвонарством. Цього літа досвід працівників поповнився новим стажуванням – ливарня Паккард за рекомендацією Торгової палати Парижу запросила нас до Франції.

У французькому місті Шамбері, у передгір’ї Альп недалеко від Женеви, розташований найбільший у Європі карильйон – набір настроєних по нотах дзвонів з ручним приводом. Кошти на нього зібрала місцева Комерційна Палата, і на кожному дзвоні є напис, від кого він – «від пекарів», «від молочників і сироварів» тощо. Виготовлений 20 років тому на заміну старому, меншому і недосконалому за конструкцією і звучанням, він складається з 60-ти дзвонів, найважчий з яких важить понад 8 тон.

Делегація з України складалась з професора музики Георгія Черненка, відомого створенням карильйону Михайлівського Золотоверхого Собору в Києві (52 дзвони), та доцента кафедри фізики та інженерної механіки ЛНАУ Олексія Бурнаєва, на рахунку якого виготовлення 54 вежових годинників та 3 автоматичних карильонів (найбільший з 11 дзвонів ливарні Анісімова у Сімферополі).

Оскільки візит був приурочений до відливання чотирьох нових дзвонів для університету в США, перший день візиту припав на ознайомлення з практикою виготовлення, декорування і настроювання дзвонів не лише на певну ноту, але і регулювання звучання перших п'яти обертонів, що дозволяє дзвонам не лише звучати гарно кожному окремо, але і вливатись в мелодію з іншими. Такі дзвони грають навіть разом з симфонічним оркестром. Поки що подібна якість абсолютно недосяжна для жодного з виробників дзвонів в Україні, оскільки династія Паккард відливає дзвони з 1767 року, а в нас комуністичний режим традиції годинникарства і дзвонарства знищив.

Наступного дня, на День нашої Конституції, місто Шамбері почуло гімн України, «Боже Великий єдиний» та багато інших знакових українських мелодій у виконанні професора Георгія Черненка), що визнав цей найбільший у Європі інструмент за якістю звучання найкращим у світі. Після нього місцевий карильйоніст  з полегшенням дав короткий концерт, оскільки на початку подумав, що Георгій Черненко – новий дзвонар, якого привели йому, пенсіонеру, на заміну. Також інші учасники візиту отримали нагоду пограти на навчальному карильйоні фірми Паккард, що при повній подібності клавіатури до справжньої як за розмірами, так і за статичними і динамічними зусиллями лише імітує звучання дзвонів у кімнаті і не звучить на все місто.

Зрозуміло, що візит не обійшовся без французького вина і кухні. Делегація повернулась в Україну переповнена вражень і нових унікальних знань.


Механіка шоколаду

Дізнавшись про спеціалізацію кафедри фізики та інженерної механіки ЛНАУ у створенні межових годинників та курантів і розшукавши розробника львівського квіткового годинника, фірма Світоч звернулась з проханням виготовлення механізму для шоколадної повнорозмірної копії квіткового годинника – а це 4х4 метри.

Проте у них своє відчуття часу, і з проханням вони звернулись всього за два тижні до 6-го Національного свята шоколаду. За такий короткий час годинники не робляться, тому виходом із ситуації було виготовлення сонячного годинника з шоколаду. Але, оскільки годинник призначений для експонування в приміщенні, а у Львові завжди бракує сонячного світла, на кафедрі було виготовлено електричний аналог Сонця, що з точністю повторює його добовий шлях по небу, і відкидає тінь шоколадного гномона точно на потрібну годину. Ця робота зайняла рівно 3 доби (і 13 років попереднього досвіду) і привернула увагу кількох тисяч відвідувачів свята, що не тільки радо фотографувались поряд, але і надкусили годинник.