Дисертант

Лаврик Юрій Михайлович

Тема дисертації

«Обґрунтування параметрів пневмоелектромагнітного пульсатора попарної дії доїльного апарата»

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. – Львів : Львівський національний аграрний університет, 2015.

Дата захисту

26.08.2015

(“LAGOS”) 159184-2009-TEMPUS-SE-JPCR

У січні 2013 року завершився Проект Темпус четвертого етапу «Розвиток освіти в питаннях управління земельними ресурсами в Македонії та Україні» (надалі Проект), який стартував у січні 2010 року. Координатором проекту в Львівському НАУ був д.е.н., професор Ступень Михайло Григорович.

У рамках цього Проекту розроблено нову Магістерську програму з питань управління земельними ресурсами відповідно до Болонського процесу. Актуальність розробки та впровадження цієї навчальної програми є очевидною, оскільки в умовах функціонування ринку земель в Україні виникає потреба в кваліфікованих фахівцях землевпорядної галузі, які б могли вирішувати завдання щодо раціонального використання та охорони земель, використовуючи ринкові механізми управління земельними ресурсами та концепцію сталого розвитку землекористування.

Паралельно з розробкою нової магістерської програми викладачі землевпорядного факультету розробили новий курс «Консолідація земель» та підготували навчальні матеріали з дисциплін «Економіка земельних ресурсів», «Законодавство щодо природних ресурсів», «Управління земельними ресурсами», «Консолідація земель». При написанні навчальних матеріалів використовували іноземну наукову літературу та інформацію, отриману під час навчальних візитів у європейські університети.

Також на землевпорядному факультеті Львівського НАУ встановлено нове академічне ІТ середовище. Створено потенціал викладацького персоналу за допомогою навчання в Королівському Технологічному Інституті (Швеція), Аграрному Університеті Кракова (Польща), Технологічному Університеті Гельсінкі (Фінляндія), Університеті Св. Кирила та Мефодія (Республіка Македонія).

У червні 2013 року в Донецькому національному технічному університеті відбудеться моніторинг реалізації завдань Проекту в університетах-учасниках з України.

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ наукової роботи
Львівського національного аграрного університету
до 2020 р.

 

Наукова бібліотека Львівського національного аграрного університету висловлює щиру подяку викладачам за поповнення фонду бібліотеки новими виданнями.

Дякуємо за подаровані нові книги, які будуть корисними для студентів і викладачів. Видання занесені до Книги дарунків бібліотеки і включені до діючого фонду.

Щиро дякуємо!

XV Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених  «ШЕВЧЕНКІВСЬКА ВЕСНА: ДОСЯГНЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ / BIOSCIENCE ADVANCES», м. Київ,  18–21 квітня 2017 року на базі  Навчально-наукового центру «Інституту біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Інформація про дисертацію

Дисертант

Лазарєва Олена Володимирівна

Тема дисертації

«Теоретичні та методологічні засади формування інноваційної моделі регіонального сільськогосподарського землекористування»

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Львів : Львівський національний аграрний університет, 2016.

Дата захисту

31.01.2017

Дисертант

Магац Мирон Іванович

Тема дисертації

«Обґрунтування параметрів енергоощадного доїльного апарата»

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. – Львів : Львівський національний аграрний університет, 2015.

Дата захисту

8.07.2015

Львівський національний аграрний університет є відомим навчальним та науково-методичним центром агропромислового комплексу України, який готує фахівців для сільського господарства та забезпечує фундаментальні і прикладні дослідження.

На 37 кафедрах університету працюють відомі вчені, досвідчені педагоги, серед яких академіки, заслужені діячі науки і техніки, заслужені працівники освіти України, заслужені діячі мистецтв України, заслужені художники України, лауреати Державної премії України, 60 докторів наук, професорів та понад 350 кандидатів наук, доцентів.

За підтримки ректора університету, академіка НААН України, професора В. В. Снітинського, в університеті постійно поновлюється матеріально-технічна база, створю­ються нові проблемні наукові інститути, лабораторії та інноваційні структури, розвиваються існуючі і формуються нові наукові школи, розширюється міжнародне співробітництво.

Науковці факультету агротехнологій і екології вивчають питання управління продуктивним потенціалом виробництва продукції рослинництва та ведення землеробства на основі еколого-стабілізуючих заходів з охорони ґрунтів в агрокліматичних зонах західного регіону України. Це дає можливість спрогнозувати стабільне виробництво високоякісної сільсько­господарської продукції, помітно знизити ресурсні затрати на їх вирощування; удосконалити системи удобрення і обробітку ґрунту під озимі і ярі зернові культури, ріпак, буряки цукрові, картоплю в напрямку енерго- і ресурсоощадності та оптимального насичен­ня сівозмін агрохімічними засобами; обґрунтувати функціональні структури комплексного вирощування, зберігання і переробки польових, плодових і овочевих культур; забезпечити раціональне використання нетрадиційних сировинних ресурсів для виробництва органічних і органо-мінеральних добрив та їх ефективне застосування під сільсько­господар­ські та енергетичні культури. У результаті підвищується ефективність виробництва і скорочуються терміни практичного впровадження агротехнологічних інновацій. За останні кілька років науковці факультету створили нові сорти картоплі (Західна, Ліщина, Дублянська Ювілейна, Воля, Пишна), буряків кормових (Галицький), топінамбуру (Львівський 1), салату листового (Дуболистий), суниці садової (Лючінська, Боженка, Зоня); розроблено збалансо­вані за гумусом і поживними речовинами енергоощадні та екологічно безпечні системи удобрення польових культур у сівозмінах; досліджено стан і динаміку природних компонентів агроекосистем Західного регіону України та розроблено заходи щодо оптимізації їх ефективного функціонування в умовах антропогенного тиску; удосконалено зональні техно­логії вирощування плодових і овочевих культур; розроблено високоефективні і екологічно безпечні кормові добавки з підвищеним вмістом протеїну й енергії на основі насіння олійно-бобових культур і тваринних жирів для використання у раціонах годівлі тварин і птиці; одержано патенти на корисні моделі №45491 “Спосіб підвищення збереже­ності ново­народжених поросят”, №42011 Вітамінний препарат “Ліповіт”; №51283, №56889 “Способи удобрення пшениці озимої і цукрових буряків в коротко ротаційній сівозміні”, № 75068 "Спосіб удобрення картоплі за внесенням ферментованого добрива на дерново-підзолистих грунтах" тощо.

Науковці факультету механіки та енергетики щорічно отримують не менше 16 патентів на винаходи, зокрема: автоматизований доїльний апарат, електромагнітний пульсатор попарної дії, качановідокремлю­вальний апарат, конструкції шнекових пресів для відтискання олії з оліємісткої сировини, способи виготовлення біодизеля з рослинних олій, спосіб протипожежного захисту гірського лісового масиву, які можуть бути використані в галузі сільськогосподарського машинобудування та інших галузях аграрного виробництва. Публікують до десяти монографій, понад 250 наукових статей, з них 40 у міжнародних та закордонних виданнях, захищають 2-3 дисертації. У рамках виконання комплексної наукової теми розроблено 12 нових технологій, 24 види устаткування, 8 з яких включено в систему машин. Департаментом технічної політики МінАПК України розглянуто і рекомендовано до тиражування 16 наукових розробок. Серед них: методики оптимізації адаптивних технологіч­них процесів збирання просапних культур в господарствах Західного регіону України; адаптовані типові технології переробки рослинницької та тваринницької сировини до потреб переробних підприємств невеликої потужності; типорозмірний ряд комбінованих систем енергопостачання автономного споживача за рахунок використання поновлюваних джерел енергії для заданих зон і потреб автономного споживача; інженерні методи проектування і розрахунку параметрів систем та агрегатів комплексного використання поновлюваних джерел енергії для електропостачання, кондиціювання, опалення і гарячого водопостачання; технологія отримання лляної олії холодного пресування та технічна документація на олійний прес з активованою подачею насіння льону; технологічний модуль виробництва молока та електронний пульсатор попарної дії і енергоощадний вакуумний насос принципово нової конструкції до нього.

Наукові-технічні розробки співробітників факультету будівництва та архітектури направлені на зниження матеріаломісткості конструкцій будівель та споруд, підвищення їх експлуатаційних характеристик, впровадження у практику будівництва енергоощадних конструктивно-технологічних вирішень. Ці напрацювання захищені 15 патентами на винаходи та корисні моделі. Три патенти на винаходи впроваджені на Львівському домобудівному комбінаті №1 при виготовленні конструкцій стінових панелей і для влаштування та підсилення фундаментів. Проводиться робота з впровадження решти патентів для виготовлення сталефібро­бетонних конструкцій. Технологія підсилення фундаментів мікропалями, впроваджена при реконструкції низки будинків у Львові, Рівному, Ужгороді та інших містах, знаходить використання особливо тоді, коли є неможливим оголення стін фундаментів з зовнішньої сторони будинків. На факультеті проводяться наукові дослідження щодо ефективності використання технології торкретування при виготовленні та підсиленні несучих залізобетонних конструкцій. Результати цих досліджень впровадженні при підсиленні двох мостів у Львівській області. Сталефібробетонні конструкції з примусовим орієнтуванням фібрової арматури вздовж вектора розтягуючих зусиль, спосіб конструювання згинальних елементів на основі оптимізації епюри матеріалів - ще один напрям досліджень, які проводяться на факультеті. Наукове обґрунтування отримала запропонована технологія обробки зварних швів високотемпературним локальним нагріванням та місцевим охолодженням, що дозволяє знизити рівень початкових напружень у цих швах і, відповідно, підвищити експлуатаційні якості металевих конструкцій.

Науково-дослідна робота та інноваційна діяльність землевпорядного факультету спрямована на розробку науко-методичних засад формування організаційних, економічних та інформаційних механізмів регулювання земельних відносин на регіональному рівні.

Щорічно за результатами науково-дослідної роботи на факультеті публікують понад 5 монографій, близько 300 наукових статей, з них 60 у міжнародних виданнях, захищають 3-4 дисертації. Вчені землевпорядного факультету щорічно отримують понад 10 патентів на винаходи та корисні моделі. Патенти стосуються високоточного геометричного і тригонометричного нівелювання, нових способів нівелювання; способів визначення вертикальної рефракції, показників заломлення атмосферного повітря та визначення і коригування результатів геодезичних вимірювань через вплив атмосферних неоднорідностей на проходження світлових променів в атмосфері; способів юстування геодезичних приладів (теодолітів, тахеометрів, нівелірів та приладів які вимірюють вертикальні кути), компарування цифрових нівелірів та кодових рейок. На території університету створено експериментальний науково-дослідний навчальний геодезичний полігон. Створено компаратор для еталонування електронних тахеометрів, дослідження циклічної поправки світловіддалемірів і електронних тахеометрів. Закладено і визначено більше 50 пунктів GPS спостережень, біля 20 пунктів полігонометрії 2-го розряду, проведено нівелювання IV по закладених пунктах. За результатами навчальних практик створено цифрову карту університетського містечка і навколишніх територій. Створений базовий пункт GPS спостережень на землевпорядному корпусі, де проводяться раз в місяць цілодобові GNSS спостереження для визначення точних координат пункту з використанням Європейської реферецної мережі перманентних супутникових станцій спостережень.

На економічному факультеті центром інновацій є навчально-науковий інститут економіки АПК. Метою його діяльності є: виконання інноваційних та інвестиційних проектів; впровадження наукоємних розробок; виробництво конкурентоспроможної, високотехнологічної та інноваційної продукції. Викладачі факультету щорічно публікують понад 650 наукових статей, біля 10 монографій та захищають більше 10 дисертацій. За останні кілька років реалізовано такі інноваційні проекти: моніторинг готовності та адаптації сільського господарства України до вимог спільної аграрної політики Європейського союзу; експертна оцінка і еволюція місцевих програм підтримки сільського господарства; комплексний проект землеустрою території села; оцінка трансакційних витрат з метою підвищення ефективності державного управління; програма підвищення привабливості сільсько­господарської праці. Запропоновано Програму активізації сільської молоді та розвитку місцевих ініціатив в напрямку багатофункціонального розвитку сільських територій та диверсифікації діяльності господарюючих тут суб’єктів. Розроблено 20 бізнес-планів розвитку дрібного підприємництва в сільському господарстві і на селі, зокрема: з розведення і вирощування перепілок; з вирощування яблуневого саду; з виготовлення фруктового джему; з вирощування гусей; з вирощування овочів; з вирощування глив; зі створення молочної ферми на  50 голів ВРХ; з відгодівлі м’ясного молодняка свиней; зі створення і використання громадських культурних пасовищ, тощо.

Щорічно в університеті проводиться понад 40 науково-організаційних заходів (форумів, конференцій, круглих столів, тощо). Серед них: Міжнародний науково-практичний форум та Міжнародний студентський науковий форум, де розглядаються актуальні проблеми розвитку агропромислового комплексу, обговорюються результати фундаментальних та прикладних досліджень.

Університет розширює міжнародне співробітництво із науково-дослідними установами України та зарубіжними партнерами і активно співпрацює з понад 30 вищими навчальними та науковими установами Білорусі, Росії, Молдови, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Угорщини, Австрії, Сербії, Італії, Данії, Бельгії, Нідерландів, Франції, Великобританії, Іспанії, Швеції, Фінляндії, Македонії, Болгарії, Греції, США, Канади, Сирії. В рамках співпраці передбачається обмін результатами наукових досліджень в галузях спорідненої тематики, виконання спільних досліджень і написання спільних монографій, обмін досвідом і методиками викладання навчальних дисциплін, стажування науково-педагогічних працівників, студентів тощо.

В університеті діє Новаційний центр, що здійснює технологічно-новаційну, інформаційно-консультаційну та навчальну діяльність. Щорічно центр надає дорадчі послуги фермерам, фахівцям і керівникам сільськогосподарських підприємств, задовольняє понад 2,5 тис. запитів і звернень збоку фахівців агровиробництва, проводить короткотермінові навчання фермерів, власників ОСГ щодо застосування сучасних агротехнологій, методів управління сільськогосподарським виробництвом.

Основні наукові здобутки за останні роки

• Розроблено заходи ефективного функціонування природних компонентів агроекосистем Західного регіону України в умовах антропогенного навантаження
• Обґрунтовано теоретико-методологічні й прикладні аспекти соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України в умовах ринкової трансформації
• Розроблено систему організаційно-економічних механізмів формування стабільних агроекологічних систем та розвитку сільських територій на регіональному рівні
• Розроблено регіональну програму розвитку рослинництва і тваринництва для господарств Західного регіону України
• Розроблено ресурсоощадні технології вирощування зернових культур, озимого ріпаку та цукрових буряків для зони Західного Лісостепу України та зональні технології вирощування плодових (яблуні, груші) і овочевих коренеплідних культур (буряки столові, морква, пастернак, селера)
• Створено нові сорти картоплі (Західна, Воля, Ліщина, Пишна, Дублянська ювілейна) із потенційною продуктивністю 50-60 т/га; озимого часнику (Спас, Лідер) із потенційною продуктивністю 5,5-6,5 т/га; буряків кормових (Галицькі) і топінамбуру (Львівський) із потенційною продуктивністю біомаси понад 100 т/га; суниці садової (Лючінська, Боженка, Зоня, Мачуженка) із потенційною продуктивністю 15-20 т/га; ріпаку озимого (Володар) із насіннєвою продуктивністю понад 5 т/га; салату (Дуболистий)
• Розроблено раціональну систему годівлі птиці і ВРХ різних вікових груп із використанням високоефективних кормових добавок із підвищеним вмістом протеїну і енергії для тварин і птиці
• Розроблено автоматизовану систему управління технологічним процесом машинного доїння корів за використанням електронного пульсатора попарної дії та енергоощадного вакуумного насоса
• Розроблено технологічний модуль для отримання олії з насіння олійних культур методом холодного пресування
• Розроблено теоретичні засади проектування системи комплексного енергозабезпечення автономного споживача екологічно безпечними відновлювальними джерелами енергії
• Розроблено теоретичні положення із нанесення зносостійких покриттів на металорізальний інструмент
• Розроблено комплексну систему науково-технічних заходів щодо впровадження у практику сільськогосподарського будівництва ефективних конструктивно-технологічних вирішень (підсилення фундаментів мікропалями з розширеною п’ятою, технологія торкретування за реновації та виготовлення конструкцій, сталефібробетонні конструкції з примусовим орієнтуванням фібрової арматури)
• Отримано понад 75 патентів на винаходи та корисні моделі

2 жовтня 2017 року у виставковому залі стародруків і рідкісних видань відбулися святкові заходи за участі колективу університетської бібліотеки. Привітати працівників прийшли проректор з наукової роботи, проф. І.Б. Яців та керівник відділу з організації виховної роботи студентів О.В. Качмар.

Директор наукової бібліотеки, к.і.н., доц. Л.А. Пинда, вітаючи колег з професійним святом, зазначила, що нас всіх єднає любов до книги, потреба в інтелектуальному спілкуванні, можливість надання користувачам різноманітної інформації. Бібліотека – наше покликання!

У своєму привітанні проф. І.Б. Яців зробив акцент на розвиток електронних ресурсів бібліотек, повідомивши, що ЛНАУ увійшов у список навчальних закладів України, яким наданий безкоштовний доступ до електронної бази Web of Science – однієї з провідних наукометричних баз даних.

Щирі вітання з професійним святом колектив бібліотеки отримав від О. Качмар, яка побажала творчого натхнення, нових звершень на теренах розбудови української науки, освіти, культури; невпинного зростання читацького попиту на книгу, інформацію, посилення авторитету бібліотеки у суспільстві.

Важливим моментом зібрання стало нагородження грамотами за багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм кращих працівників бібліотеки (С. Шафранська – зав. відділу, М. Грицевич – гол. бібліотекар, Л. Павлечко, Г. Дубенська – пров. бібліотекарі, М. Павлюх – бібліотекар І кат.).

З нагоди професійного свята працівників привітали колеги провідних бібліотек ВНЗ та видавництв України. Голова методичного об’єднання бібліотек ВНЗ ІІІ–IV рівня акредитації Західного регіону України, доц. В. Кметь побажав, щоб кожен із нас пізнав і розкрив простір Бібліотеки в собі – адже важливо, щоб це поняття означало не тільки місце праці чи, часто, неоціненого оточенням подвижництва. Бібліотека – це спосіб мислення, modus vivendi, це і пошук того шляху саморозвитку, який в античності називали «дозвіллям». За його словами, хто, як не бібліотекарі, у своїй місії найкраще переконають світ у потребі пізнання та читання, бо в скарбницях книгозбірень немає авторів, «з ким бесіда була б небезпечною, дружба – фатальною, пошана – витратною».